logo
Сам

Фторпохідні органічні сполуки. Добування та застосування.

Номенклатура фторпохідних подібна номенклатурі інших галогенпохідних. Частково заміщені фтором вуглеводні називають по загальним для всіх галогенпохідних правилам. Для найменування повністю фторированих сполук (перфторвуглець) до назви вуглеводню додають приставку перфтор, наприклад С2F6 – перфторетан.

Пряме фторування вуглеводнів внаслідок високої хімічної активності фтору затруднено. У разі виділення великої кількості тепла відбувається розчіплення вуглецевого скелету молекули. Реакція часто супроводжується вибухом. Тому для добування фторпохідних були розроблені особливі методи.

Дія фторидів металів на хлор-, бром- та йодпохідні вуглеводнів. Цей спосіб зручний для добування монофторпохідних:

С2Н5СІ + АgF С2Н5F + АgСІ

Фторування вуглеводнів сполуками, які легко віддають фтор (СоF3, MnF4, SbF5). Розведені азотом пари вуглеводню пропускають над СоF3, отримують фторпохідні. Утворившийся СоF2 відновлюють в СоF3, обробляючи фтором:

С7Н16 + 32СоF3  С7Н16 + 32СоF2 + 16НF

гептан перфторгептан

2СоF2 + F2 2СоF3

Пряме фторування вуглеводнів – відбувається у присутності азоту:

СН4 + 4F2 СF4 + 4НF

метан чотирьох-

фтористий

вуглець

За фізичними та хімічними властивостямиповедінка фторпохідних залежить від кількості атомів фтору, які містяться у молекулі. Температура кипіння перфторвуглнців не сильно відрізняється від температури кипіння алканів з тієюж кількістю атомів вуглецю, але різко відрізняється від температури кипіння інших галогенпохідних.

Монофторпохідні, особливо вторинні та третинні, нестійкі, токсичні, легко відщіплюють фтороводень:

С8Н17F С8Н16 + НF

Більшість перфторсполук не розкладаються при нагріванні до 5000С, СF4 – до 3000С; стійкі до дії кислот, лугів, окиснеків, не токсичні. Їх використовують у якості інертних розчинників, масел для змащування, для виробництва пластичних мас.