Загальні методичні вказівки Похідні вуглеводнів. Ізомерія та номенклатура.

Похідні вуглеводнів, які містять замість одного чи де кількох атомів водню галогени: фтор, хром, бром, йод, називаються галогенопохідними. У залежності від характеру вуглеводнів, в молекулі якого міститься галоген, їх ділять на насичені, ненасичені, ароматичні.

По раціональній номенклатурі назва галогенпохідних утворюється з назви вуглеводневого радикалу та галогену, у деяких випадках вказують положення останього:

С₂Н₅Вr СН₃ – СН – СН₂ – СН₃ СН₂ = СНСІ С₆Н₅СН₂СІ

^{тилбромід} │ ^{винілхлорид бензилхлорид}

СІ

По номенклатурі ІЮПАК положення атомів галогену вказують цифрою, яка разом з його назвою розташовуються перд найменування вуглеводневого радикалу. Номерацію атомів вуглецю головного ланцюга починають з того кінця, до якого ближче розташований атом галогену:

СН₃ СН₃ СІ СН₃

│ │ │ │

СН₃ – СН – СН – СН₂ – СН – СН₃ СН₃ – С= С – СН₂ – СН₂СІ

^{6 5 4 3 2 1 5 4 3}│^{2 1}

^{2-хлор-4, 5-диметилгексан} СН₃

^{1-хлор-3, 4-диметил-3-пентен}

В окремих випадках використовують тривіальну назву: хлороформ СНСІ₃; йодоформ СНІ₃. Ізомерія в ряду галогенпохідних повязана з особливостями будови вуглецевого скелету, положенням атомів галогену:

СІ

│

СН₃ – СН₂ – СН₂ – СН₂СІ СН₃ – С – СН₃ СН₃ – СН – СН₂ – СІ

^{1-хлорбутан} │ │

СН₃ СН₃

^{2-хлор-2-метилпропан 1-хлор-2-метилпропан}