1. Окисдоредуктази
Схематично дію ферментів цього класу можна показати так:
Окисленням називають процес відщеплення атомів водню (електронів і протонів) субстратом, а відновленням – процес приєднання їх до акцептора.
Клас оксидоредуктаз поділяється на 19 підкласів залежно від того, на які субстрати вони діють.
1.1. Окисдоредуктази, які діють на СН–ОН–групу донорів. У даний підклас входять ферменти, які каталізують перетворення СН–ОН-групи у спиртах, цурках, оксикислотах, оксистероїдах на С=О-групу. При окисленні первинних спиртів утворюються альдегіди, а при окисленні вторинних груп спиртів – кетони. Ці ферменти називаються піридиновими (анаеробними) дегідрогеназами.
Акцепторами водню (електронів і протонів) можуть бути НАД+ або НАДФ+ (алкогольдегідрогеназа, або алкоголь: НАД оксидоредуктаза)
1.2. Оксидоредуктази, які діють на альдегідну або кетонну групу донорів. Ці оксидоредуктази окислюють альдегіди і кетони до кислот.
1.3. Оксидоредуктази, які діють на СН2–СН2-групу донорів. Дані ферменти переносять атоми водню від СН2–СН2-груп з утворенням С=С-груп, тобто відбувається дегідрування вуглецевих ланцюгів і перетворення насичених сполук на ненасичені.
1.4. Оксидоредуктази, які діють на СН–NН2-групи донорів. Переважна більшість цих ферментів каталізує процеси дезамінування амінокислот і амінів.
1.5. Оксидоредуктази, які діють на С–NН-групу донорів, каталізують окислення заміщених амінів без виділення аміаку.
1.6. Оксидоредуктази, які діють на відновлені НАД або НАДФ. Для цих ферментів донором водню є відновлені форми коферментів. До цього підкласу відносяться флавінові (аеробні) дегідрогенази, їх активні групи ФМН та ФАД. Вони можуть передавати водень безпосередньо до кисню.
1.7. Оксидоредуктази, які діють на інші азотисті сполуки донорів. До цього класу відносяться ферменти, які каталізують окислення азоту, аміаку та деяких органічних нітросполук.
1.8. Оксидоредуктази, які діють на деякі сірковмісні групи донорів. Ферменти цього підкласу окислюють сульфгідрильні групи до дисульфідних.
1.9. Оксидоредуктази, які діють на групи гем донорів. До цього підкласу належить такий важливий фермент, як цитохром с – оксидаза, який відіграє важливу роль в процесах дихання організмів. За його участі відбувається перенесення електронів в цитохромній системі від цитохрому а на кисень.
1.10. Оксидоредуктази, які діють на дифеноли і близькі до них сполуки у вигляді донорів. Ферменти цього підкласу каталізують окислення о- і n-фенолів до відповідних о- і n-хінонів.
1.11. Оксидоредуктази, які діють на пероксид водню у вигляді акцептора. Сюди належать ферменти, в яких окислювачем є пероксид водню. Основними представниками цього підкласу ферментів є каталаза і пероксидаза.
1.12. Оксидоредуктази, які діють на окремі донори з включенням у них молекулярного кисню (оксигенази). Ферменти цього підкласу каталізують включення в свої субстрати одного або двох атомів кисню із О2.
- Міністерсво освіти і науки україни
- Білки та амінокислоти Загальна характеристика білків.
- Амінокислоти.
- Нуклеїнові кислоти
- Властивості і будова днк
- Структури днк.
- Будова і функції рнк
- Структура рнк.
- Типи рнк.
- Нуклеозиди і нуклеотиди
- Назви нуклеозидів та нуклеотидів
- Вуглеводи
- Біологічна роль вуглеводів:
- Моносахариди.
- Метилглікозид
- Окремі представники моносахаридів:
- Олігосахариди
- Полісахариди.
- Амілоза
- Амілопектин
- Вторинні речовини рослинного походження
- Органічні кислоти
- Дубильні речовини
- Ефірні масла та смоли.
- Терпени.
- Циклічні ефірні масла.
- Каучук і гумма – політерпени.
- Ростові речовини та антибіотики.
- Нейтральні жири
- Стериди
- Фосфоліпіди
- Запитання і вправи для самоконтролю:
- Класифікація і номенклатура вітамінів
- Жиророзчинні вітаміни
- Водорозчинні вітаміни
- Ферменти
- Прості ферменти
- Складні ферменти
- Активний центр ферментів
- Механізм дії ферментів
- Властивості ферментів
- Кінетика ферментативних реакцій
- Номенклатура і класифікація ферментів
- Характеристика окремих класів ферментів
- 1. Окисдоредуктази
- 2. Трансферази
- 3. Гідролази
- Піровиноградна кислота Оцтовий альдегід
- Аспарагінова кислота Фумарова кислота
- 5. Ізомерази
- 6. Лігази (синтетази)
- Локалізація ферментів у клітині
- Використання ферментів
- Запитання і вправи для самоконтролю:
- Обмін речовин Анаеробний розклад вуглеводів.
- Г o ch2oh oh oh ho oh o ho oh глюкоза глюкозо-6-фосфат адф I iIліколіз
- Бродіння
- Спиртове бродіння
- Аеробне окислення вуглеводів.
- Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози:
- Ацетил - КоА
- Щавелево-оцтова кислота
- Теорія біологічного окислювання
- Розпад ліпідів
- Окиснення гліцерину
- Окиснення насичених жирних кислот
- Енергетика -окиснення жирних кислот
- Біосинтез ліпідів Біосинтез гліцерину
- Біосинтез жирних кислот
- Біосинтез тригліцеридів
- Основні перетворення ліпідів у харчовій промисловості
- Запитання і вправи для самоконтролю:
- Катаболізм амінокислот.
- Орнітиновий цикл синтезу сечовини:
- Біосинтез білку.
- Біохімія молока Білки молока
- Вторинна і третинна структура
- 4,6 М Осаджений комплекс, який складаєть-
- 0,4 М CaCl2 Залишаються у фільтраті при низькій
- Білки молочної сироватки
- Імуноглобуліни
- Вуглеводи і ліпіди молока
- 1) Окислювається фемінговою рідиною, в результаті утворюється лактобіонова кислота:
- 3 Молочного жиру виділяють приблизно 140 жирних кислот з дов-жиною ланцюга від 4 - 26 с.
- Вітаміни молока
- Ферменти молока
- 1. Оксидоредуктази.
- 1.2 Оксидази - окислюються киснем повітря. В молоці ксанти-ноксидаза у великій кількості - 160 мг/л. Фад містить Fe, Mg. Каталізує окислення пуринових основ; каталізує окислення альдегіди до кислот.
- 1.3 Дегідрогенази - нативних дегідрогеназ дуже мало. Наприклад, дегідрогеназа циклу Кребса або гліколізу: лактат дегідрогенази, малат дегідрогенази.
- 2. Трансферази. Є нативні і бактеріальні. В невеликій кількості - нативні амінот і фосфот. Важливим ферментом є нативна глікозил т - лактазосинтаза, яка каталізує реакцію синтезу молочного цукру.
- 3. Гідролази
- 3.2 Глікозидази: нативних дуже мало - галактозидаза (лактаза). Всі молочно-кислі бактерії мають активну лактазу. Це 1 етап розщеплення молочного цукру. Дріжжі не мають.
- 3.3 Пептидгідролази: є нативні (протеїназа) яка визиває гідроліз - казеїну з утворенням - казеїну і протеозопептони.
- Біохімічні зміни компонентів молока при приготуванні кисло-молочних продуктів
- 1. Процеси починаються з бродіння.
- Біохімічні зміни при приготуванні сирів
- Біосинтез білка
- Нирки містять вітаміни, глікоген, молочну кислоту, аміак, сечовину. Після вимочування використовуються для виготовлення делікатесних ковбас.
- Язики– комплекс сполучної і м’язової тканин, повноцінні по аміно- кислотах, містять цінні ліпіди (ненасичені жирні кислоти).
- Головний мозок містить багато ненасичених жирних кислот, фосфатиди (фосфор), залізо. Використовується для виготовлення ліверних ковбас, паштетів, консервів.
- Серце– повноцінний продукт, але містить щільну сполучну тканину, потребує тонкого подрібнювання.
- Тема II Принципи технології переробки тварин.
- Тема IV Технологія риби.