Властивості ферментів
1. Активність ферментів. Характерною особливістю дії ферментів є їх висока каталітична активність. Вона значно вища, ніж неорганічних каталізаторів.
Активність ферментів характеризується швидкістю хімічних реакцій, які вони каталізують.
Активність ферментів виражають в одиницях, які називаються каталами (скорочено кат.). Катал – це каталітична активність, яка здійснює хімічне перетворення 1 моль субстрату за 1 с.
2. Вплив температури на активність ферментів. Ферменти – термолабільні речовини. Зміна температури зумовлює зміну їх активності. Так, підвищення температури на 10 оС прискорює швидкість хімічних реакцій приблизно в 2 рази. Однак ферменти є білками і підвищення їх каталітичної активності відбувається доти, поки не починається денатурація білка. Денатурація ферменту викликає руйнування його нативної структури, а це, в свою чергу, зумовлює втрату ферментативної активності.
Температура, при якій фермент має максимальну активність, називається оптимальною температурою ферменту. Для більшості ферментів, виділених з організму людини і тварин, оптимальна температура коливається від 37 до 45 оС.
3. Вплив рН середовища на активність ферментів. Активність ферментів досить чутлива до кислотності середовища.
Вважають, що вплив концентрації водневих іонів на активність ферментів пов’язаний насамперед з їх дією на активні центри ферментів. Залежно від рН середовища активний центр ферменту може бути в різній мірі іонізований, що впливає на формування активного фермент-субстратного комплексу.
4. Специфічність дії ферментів. Під специфічністю дії ферментів розуміють відповідну спрямованість їх впливу на певний субстрат, групу субстратів, близьких за своїми властивостями, або певний тип зв’язку. Залежно від цього розрізняють абсолютну, відносну (групову) і просторову (стереоізомерну) специфічність ферментів.
Абсолютна специфічність. Ферменти, які каталізують лише одну реакцію і діють на один точно визначений субстрат, мають абсолютну специфічність (уреаза каталізуює гідролітичне розщеплення сечовини).
Групова специфічність характерна для ферментів, які діють на різні субстрати, що мають однаковий тип зв’язку (естерази каталізують гідролітичне розщеплення зв’язку складноефірного типу).
Стереоізомерна (просторова) специфічність ферментів виявляється тоді, коли вони діють на оптично активні сполуки, або сполуки, для яких характерна цис- і транс-ізомерія (наприклад, це такі ферменти, які каталізують окислення тільки L-амінокислот або тільки D-амінокислот).
Активність ферментів часто змінюється під дією різних хімічних сполук, що знаходяться в середовищі. Речовини, які підвищують активність ферментів, називаються активаторами, а ті, що знижують їх активність, - інгібіторами.
- Міністерсво освіти і науки україни
- Білки та амінокислоти Загальна характеристика білків.
- Амінокислоти.
- Нуклеїнові кислоти
- Властивості і будова днк
- Структури днк.
- Будова і функції рнк
- Структура рнк.
- Типи рнк.
- Нуклеозиди і нуклеотиди
- Назви нуклеозидів та нуклеотидів
- Вуглеводи
- Біологічна роль вуглеводів:
- Моносахариди.
- Метилглікозид
- Окремі представники моносахаридів:
- Олігосахариди
- Полісахариди.
- Амілоза
- Амілопектин
- Вторинні речовини рослинного походження
- Органічні кислоти
- Дубильні речовини
- Ефірні масла та смоли.
- Терпени.
- Циклічні ефірні масла.
- Каучук і гумма – політерпени.
- Ростові речовини та антибіотики.
- Нейтральні жири
- Стериди
- Фосфоліпіди
- Запитання і вправи для самоконтролю:
- Класифікація і номенклатура вітамінів
- Жиророзчинні вітаміни
- Водорозчинні вітаміни
- Ферменти
- Прості ферменти
- Складні ферменти
- Активний центр ферментів
- Механізм дії ферментів
- Властивості ферментів
- Кінетика ферментативних реакцій
- Номенклатура і класифікація ферментів
- Характеристика окремих класів ферментів
- 1. Окисдоредуктази
- 2. Трансферази
- 3. Гідролази
- Піровиноградна кислота Оцтовий альдегід
- Аспарагінова кислота Фумарова кислота
- 5. Ізомерази
- 6. Лігази (синтетази)
- Локалізація ферментів у клітині
- Використання ферментів
- Запитання і вправи для самоконтролю:
- Обмін речовин Анаеробний розклад вуглеводів.
- Г o ch2oh oh oh ho oh o ho oh глюкоза глюкозо-6-фосфат адф I iIліколіз
- Бродіння
- Спиртове бродіння
- Аеробне окислення вуглеводів.
- Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози:
- Ацетил - КоА
- Щавелево-оцтова кислота
- Теорія біологічного окислювання
- Розпад ліпідів
- Окиснення гліцерину
- Окиснення насичених жирних кислот
- Енергетика -окиснення жирних кислот
- Біосинтез ліпідів Біосинтез гліцерину
- Біосинтез жирних кислот
- Біосинтез тригліцеридів
- Основні перетворення ліпідів у харчовій промисловості
- Запитання і вправи для самоконтролю:
- Катаболізм амінокислот.
- Орнітиновий цикл синтезу сечовини:
- Біосинтез білку.
- Біохімія молока Білки молока
- Вторинна і третинна структура
- 4,6 М Осаджений комплекс, який складаєть-
- 0,4 М CaCl2 Залишаються у фільтраті при низькій
- Білки молочної сироватки
- Імуноглобуліни
- Вуглеводи і ліпіди молока
- 1) Окислювається фемінговою рідиною, в результаті утворюється лактобіонова кислота:
- 3 Молочного жиру виділяють приблизно 140 жирних кислот з дов-жиною ланцюга від 4 - 26 с.
- Вітаміни молока
- Ферменти молока
- 1. Оксидоредуктази.
- 1.2 Оксидази - окислюються киснем повітря. В молоці ксанти-ноксидаза у великій кількості - 160 мг/л. Фад містить Fe, Mg. Каталізує окислення пуринових основ; каталізує окислення альдегіди до кислот.
- 1.3 Дегідрогенази - нативних дегідрогеназ дуже мало. Наприклад, дегідрогеназа циклу Кребса або гліколізу: лактат дегідрогенази, малат дегідрогенази.
- 2. Трансферази. Є нативні і бактеріальні. В невеликій кількості - нативні амінот і фосфот. Важливим ферментом є нативна глікозил т - лактазосинтаза, яка каталізує реакцію синтезу молочного цукру.
- 3. Гідролази
- 3.2 Глікозидази: нативних дуже мало - галактозидаза (лактаза). Всі молочно-кислі бактерії мають активну лактазу. Це 1 етап розщеплення молочного цукру. Дріжжі не мають.
- 3.3 Пептидгідролази: є нативні (протеїназа) яка визиває гідроліз - казеїну з утворенням - казеїну і протеозопептони.
- Біохімічні зміни компонентів молока при приготуванні кисло-молочних продуктів
- 1. Процеси починаються з бродіння.
- Біохімічні зміни при приготуванні сирів
- Біосинтез білка
- Нирки містять вітаміни, глікоген, молочну кислоту, аміак, сечовину. Після вимочування використовуються для виготовлення делікатесних ковбас.
- Язики– комплекс сполучної і м’язової тканин, повноцінні по аміно- кислотах, містять цінні ліпіди (ненасичені жирні кислоти).
- Головний мозок містить багато ненасичених жирних кислот, фосфатиди (фосфор), залізо. Використовується для виготовлення ліверних ковбас, паштетів, консервів.
- Серце– повноцінний продукт, але містить щільну сполучну тканину, потребує тонкого подрібнювання.
- Тема II Принципи технології переробки тварин.
- Тема IV Технологія риби.