Основні перетворення ліпідів у харчовій промисловості
При зберіганні насіння на оліє-жирових підприємствах, підготовці олієвмісного матеріалу до вилучення олії та олієдобуванні (пресування, екстракція) у ліпідному комплексі протікають складні хімічні та біохімічні процеси: гідроліз та окислення тригліцеридів, термічний розпад, вивільнення пов’язаних з білками та вуглеводами ліпідів, утворення нових ліпід-білкових та ліпід-вуглеводних комплексів. Змінюється і білковий комплекс. Все це впливає на хід технологічного процесу, якість отриманих продуктів.
1. Гідроліз ліпідів відбувається під впливом ферменту ліпази, кислот чи лугів. Тригліцериди гідролізують з утворенням жирних кислот та гліцерину.
Такий розпад жирів та масел, ліпідів зерна, круп, м’яса, риби є однією з причин зниження їх якості і псування. Цей процес інтенсифікується при підвищенні вологості, температурі; спостерігається при кулінарній обробці продуктів.
2. Переетерифікація – обмін залишками жирних кислот між молекулами гліцеридів або в межах однієї молекули. Цей процес дає змогу регулювати властивості жиру.
3. Гідрогенізація – приєднання водню по місцю подвійних зв’язків ненасичених жирних кислот. При цьому підвищується температура плавлення, твердість, змінюється пластичність, жири стають стійкими до окислення. Використовується при виробництві маргарину.
4. Харчове псування жирів.
Під час тривалого зберігання жири набувають неприємного смаку і запаху – прогіркають. Прогіркання жирів – результат складних хімічних та біохімічних процесів. Розрізняють ферментативне та неферментативне.
Здатність жирів до окиснення має негативне значення при зберіганні не лише жирів, але й інших продуктів рослинного та тваринного походження – борошна, круп тощо.
Кисень активується ферментом ліпооксидазою, яка міститься в свіжих продуктах і, приєднуючись по місцю подвійних зв’язків, утворює ряд проміжних продуктів (перекиси, гідроперекиси).
О2 R – СН =СН – СООН R – СН – СН – СООН Ліпооксидаза О – О
Потім іде розклад до альдегідів, альдегідокислот та кетонів, що мають неприємний запах та смак.
R – СН – СН – СООН R – СОН + НОС – СООН О – О
Також із пероксидів можуть утворюватись оксикислоти.
Н2О R – СН – СН – СООН R – СН – СН – СООН О – О ОН ОН
Вчений Н. Семенов виявив, що під впливом світла при наявності кисню в жирах відбуваються вільнорадикальні процеси, в результаті чого також утворюються вищевказані продукти.
Для запобігання окиснення жирів до них додають антиокислювачі: вітамін Е (токоферол), фосфоліпіди.
- Міністерсво освіти і науки україни
- Білки та амінокислоти Загальна характеристика білків.
- Амінокислоти.
- Нуклеїнові кислоти
- Властивості і будова днк
- Структури днк.
- Будова і функції рнк
- Структура рнк.
- Типи рнк.
- Нуклеозиди і нуклеотиди
- Назви нуклеозидів та нуклеотидів
- Вуглеводи
- Біологічна роль вуглеводів:
- Моносахариди.
- Метилглікозид
- Окремі представники моносахаридів:
- Олігосахариди
- Полісахариди.
- Амілоза
- Амілопектин
- Вторинні речовини рослинного походження
- Органічні кислоти
- Дубильні речовини
- Ефірні масла та смоли.
- Терпени.
- Циклічні ефірні масла.
- Каучук і гумма – політерпени.
- Ростові речовини та антибіотики.
- Нейтральні жири
- Стериди
- Фосфоліпіди
- Запитання і вправи для самоконтролю:
- Класифікація і номенклатура вітамінів
- Жиророзчинні вітаміни
- Водорозчинні вітаміни
- Ферменти
- Прості ферменти
- Складні ферменти
- Активний центр ферментів
- Механізм дії ферментів
- Властивості ферментів
- Кінетика ферментативних реакцій
- Номенклатура і класифікація ферментів
- Характеристика окремих класів ферментів
- 1. Окисдоредуктази
- 2. Трансферази
- 3. Гідролази
- Піровиноградна кислота Оцтовий альдегід
- Аспарагінова кислота Фумарова кислота
- 5. Ізомерази
- 6. Лігази (синтетази)
- Локалізація ферментів у клітині
- Використання ферментів
- Запитання і вправи для самоконтролю:
- Обмін речовин Анаеробний розклад вуглеводів.
- Г o ch2oh oh oh ho oh o ho oh глюкоза глюкозо-6-фосфат адф I iIліколіз
- Бродіння
- Спиртове бродіння
- Аеробне окислення вуглеводів.
- Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози:
- Ацетил - КоА
- Щавелево-оцтова кислота
- Теорія біологічного окислювання
- Розпад ліпідів
- Окиснення гліцерину
- Окиснення насичених жирних кислот
- Енергетика -окиснення жирних кислот
- Біосинтез ліпідів Біосинтез гліцерину
- Біосинтез жирних кислот
- Біосинтез тригліцеридів
- Основні перетворення ліпідів у харчовій промисловості
- Запитання і вправи для самоконтролю:
- Катаболізм амінокислот.
- Орнітиновий цикл синтезу сечовини:
- Біосинтез білку.
- Біохімія молока Білки молока
- Вторинна і третинна структура
- 4,6 М Осаджений комплекс, який складаєть-
- 0,4 М CaCl2 Залишаються у фільтраті при низькій
- Білки молочної сироватки
- Імуноглобуліни
- Вуглеводи і ліпіди молока
- 1) Окислювається фемінговою рідиною, в результаті утворюється лактобіонова кислота:
- 3 Молочного жиру виділяють приблизно 140 жирних кислот з дов-жиною ланцюга від 4 - 26 с.
- Вітаміни молока
- Ферменти молока
- 1. Оксидоредуктази.
- 1.2 Оксидази - окислюються киснем повітря. В молоці ксанти-ноксидаза у великій кількості - 160 мг/л. Фад містить Fe, Mg. Каталізує окислення пуринових основ; каталізує окислення альдегіди до кислот.
- 1.3 Дегідрогенази - нативних дегідрогеназ дуже мало. Наприклад, дегідрогеназа циклу Кребса або гліколізу: лактат дегідрогенази, малат дегідрогенази.
- 2. Трансферази. Є нативні і бактеріальні. В невеликій кількості - нативні амінот і фосфот. Важливим ферментом є нативна глікозил т - лактазосинтаза, яка каталізує реакцію синтезу молочного цукру.
- 3. Гідролази
- 3.2 Глікозидази: нативних дуже мало - галактозидаза (лактаза). Всі молочно-кислі бактерії мають активну лактазу. Це 1 етап розщеплення молочного цукру. Дріжжі не мають.
- 3.3 Пептидгідролази: є нативні (протеїназа) яка визиває гідроліз - казеїну з утворенням - казеїну і протеозопептони.
- Біохімічні зміни компонентів молока при приготуванні кисло-молочних продуктів
- 1. Процеси починаються з бродіння.
- Біохімічні зміни при приготуванні сирів
- Біосинтез білка
- Нирки містять вітаміни, глікоген, молочну кислоту, аміак, сечовину. Після вимочування використовуються для виготовлення делікатесних ковбас.
- Язики– комплекс сполучної і м’язової тканин, повноцінні по аміно- кислотах, містять цінні ліпіди (ненасичені жирні кислоти).
- Головний мозок містить багато ненасичених жирних кислот, фосфатиди (фосфор), залізо. Використовується для виготовлення ліверних ковбас, паштетів, консервів.
- Серце– повноцінний продукт, але містить щільну сполучну тканину, потребує тонкого подрібнювання.
- Тема II Принципи технології переробки тварин.
- Тема IV Технологія риби.