logo
Книжка3

Реакції катіонів п'ятої аналітичної групи

Дія розчинів лугів

Катіони V аналітичної групи з розчинами NaOH або КОН утворюють малорозчинні осади білого кольору (Мg(ОН)2, Мn(ОН)2, Ві(ОН)3, Sb(ОН)3, SbО(ОН)3), зеленого кольору Fе(ОН)2 та бурого кольору Fе(ОН)3. Усі ці гідроксиди добре розчиняються в сильних кислотах, а гідроксид Sb(ОН)3 амфотерний, тому розчиняється ще і в надлишку лугів:

Sb(ОН)3 + 3OH  [Sb(OH)6]3–.

Гідроксиди Мg(ОН)2, Мn(ОН)2 і Fе(ОН)2 розчиняються в насиченому розчині NН4Сl. Наприклад:

Мg(ОН)2 +2NН4+  Мg2+ + 2NН3.Н2О.

Цю реакцію використовують для відокремлення катіонів Мg2+ за систематичним ходом аналізу.

Дослід. До 5-6 крапель розчинів солей катіонів Fе2+, Fe3+, Мg2+, Мn2+, Ві3+, Sb(ІІІ), Sb(V) (візьміть в окремі пробірки) долийте по 3-4 краплі концентрованого розчину NаОН. Кожен осад розділіть на 3 пробірки. В першу пробірку долийте 3-4 краплі мінеральної кислоти, в другу – 4-5 крапель концентрованого розчину NaOH, у третю – 3-4 краплі насиченого розчину NН4Сl. Зазначте аналітичні ефекти. Зробіть висновки.

Дія розчину амоніаку

Катіони V аналітичної групи (крім йона Ві3+) з водним розчином амоніаку утворюють малорозчинні гідроксиди:

Мg2+ + 2NH3.Н2О  Мg(ОН)2 +2NН4+,

[SbСl6] + 4 NH3.Н2О  SbО(ОН)3 + 6Сl + 4NH4+ + Н2O,

[SbCl4] + 3NH3.Н2О  Sb(OH)3 + 4Cl + 3NH4+,

Мn2+ + 2 NH3.Н2О  Мn(ОН)2 + 2NН4+,

2+ + 2 NH3.Н2О  Fе(ОН)2 +2NН4+,

3+ + 3 NH3.Н2О  Fe(OH)3 + 3NH4+.

Катіони Ві3+ при дії розчину амоніаку утворюють білий осад основної солі Ві(ОН)2Сl, яка нестійка і розкладається з утворенням малорозчинної оксосолі ВіОСl:

Ві3+ + 2 NH3.Н2О + Сl  Вi(ОН)2Сl + 2NH4+,

Ві(ОН)2Сl  ВiОСl + Н2О.

У випадку з катіонами Магнію важливо, щоб розчин містив якомога менше іонів NH4+, оскільки якщо їх присутність пригнічує дисоціацію амоніак гідрату, концентрація ОН зменшуватись внаслідок чого катіони Mg2+ осаджуються неповністю, або ж осад Mg(OH)2 взагалі не утворюється.

Дослід. До 2-3 крапель розчинів солей йонів Мg2+, Fe2+, Fe3+, Мn2+, Sb(IIІ), Sb(V), Ві3+ додайте розчин амоніаку, а потім його надлишок. Зазначте аналітичні ефекти.

Дія карбонатів лужних металів

Карбонати лужних металів утворюють з розчинами солей катіонів V аналітичної групи осади карбонатів або продуктів їх гідролізу, які добре розчинні в мінеральних кислотах, а (MgOH)2CO3 ще і в розчинах солей амонію:

1)Mn2+ + CO32–  MnCO3(білий)

2)Fe3+ + CO32– + H2O  FeOHCO3 + CO2 (червоно-бурий осад)

FeOHCO3 + H2O  Fe(OH)3 + CO2 (червоно-бурий осад)

3)Fe2+ + CO32–  FeCO3 (білий осад)

2FeCO3 + H2O + О2 2FeOHCO3 + CO2 (червоно-бурий осад)

4) 2Mg2+ + 2CO32– + H2O  (MgOH)2CO3 + CO2 (білий осад)

5) Bi3+ + CO32– + H2O  BiOHCO3 + CO2 (білий осад)

6) 2Sb3+ + 3CO32– + 3H2O  2Sb(OH)3 + 3CO2 (білий осад)

Дослід. До 2-3 крапель розчинів солей йонів Мg2+, Fe2+, Fe3+, Мn2+, Sb(IIІ), Sb(V), Ві3+ додайте розчин натрій або калій карбонату. Зазначте аналітичні ефекти, перевірте відношення утворених осадів до кислот.

Гідроліз солей бісмут (IIІ)-катіонів і стибію (III, V)

Гідроліз – одна із характерних реакцій на бісмут (ІІІ)-катіони та стибій (III, V). Так розчини солей бісмуту (IIІ) прозорі лише при рН=0. Якщо їх розбавити водою, кислотність розчинів знижується і відбувається гідроліз. Гідроліз солей стибію (III) відбувається ще легше. При гідролізі утворюються оксосолі ВіОСl і SbОСl, які відрізняються між собою. Так ВіОСl утворює або пластівчастий осад, або каламуть, яка швидко осідає, тоді як кристалики ВіОСl дуже дрібні і утворюють каламуть, що довго не осідає і опалесціює, набуває вигляду перламутру. Осад SbОСl розчиняється у розчині винної (тартратної) кислоти та у розчині сегнетової солі (калій натрій тартрату), тоді як осад ВіОСl у цих розчинах не розчиняється. Користуючись цим, можна відокремити йони Ві3+ від стибію(III).

При взаємодії солей стибію (V) з водою утворюється малорозчинна сполука SbО2Сl, яка добре розчиняється у надлишку хлоридної кислоти. Утворення оксосолей протікає за такими рівняннями реакцій:

[SbСl4] + Н2О  SbОСl +3Cl + 2Н+,

[SbСl6] + 2Н2О  SbО2Сl + 5Cl + 4Н+,

Ві3+ + Н2О + Сl  ВіОСl +2Н+.

Дослід. Налийте в окремі пробірки по 2-3 краплі розчинів солей бісмуту (III), стибію (III), стибію (V) і в кожну долийте 12–15 крапель дистильованої води. Після утворення осадів в перші дві пробірки додайте розчин винної кислоти. В третю (з осадом SbО2Сl) – додайте надлишок хлоридної кислоти. Що спостерігається?

Реакції катіонів Fе2+

Для феруму (II)-катіонів характерним є утворення подвійних солей і комплексних сполук. Солі ферум (II)-катіона більш-менш стійкі лише у твердому стані. Окрім фосфату, карбонату, сульфіду та деяких основних солей феруму (II)-катіонів, усі інші солі добре розчинні у воді. Йони Fе2+ у водних розчинах порівняно швидко окиснюються до Fе3+.