Реакції тіосульфат-іонів

1. Дія мінеральних кислот

Сильні кислоти (особливо концентровані) досить легко розкладають тіосульфати з утворенням жовтуватого осаду сірки:

S₂O₃^2– + 2H⁺  S + H₂O + SO₂

2. Дія розчиів окисників

При додаванні до розчину тіосульфату забарвлених розчинів окисників (йоду, калій перманганату або хромату), останні знебарвлюються.

3. Дія розчинів аргентум нітрату і плюмбум ацетату

Аналітичний ефект і умови проведення досліду див. Лаб. роботу 2, дослід 10.

4. Дія розчину ферум (ІІІ) хлориду

При реакції катіонів Fe³⁺ з тіосульфат-іонами утворюється комплексна сполука темно-фіолетового кольору, яка швидко руйнується внаслідок окисно-відновної реакції, в якій Fe³⁺ є окисником:

Fe³⁺ + 2S₂O₃^2–  [Fe(S₂O₃)₂]^–

2[Fe(S₂O₃)₂]^–  2Fe²⁺ + S₄O₆^2– + 2S₂O₃^2­–

Дослід. До 5–7 краплин розчину натрій тіосульфату додають 5-7 крапель розчину солі Феруму (ІІІ), спостерігають за змінами забарвлення розчину.

Контрольна задача. Аналіз суміші аніонів першої аналітичної групи

1. Виявлення аніонів І групи

Спочатку дослідіть розчин на наявність аніонів І аналітичної групи дією групового реагенту - барій хлориду ВаСl₂. Для цього до 3-5 крапель нейтрального (або слабколужного) досліджуваного розчину додайте 3-5 крапель барій хлориду. Суміш перемішайте. Утворення осаду білого кольору свідчить про наявність аніонів першої групи. Після цього проведіть характерні реакції на виявлення кожного окремого аніона І групи.

2. Виявлення сульфат – іонів SО₄^2–

У пробірку з 3-4 краплями досліджуваного розчину прилийте 6-8 крапель 2М розчину нітратної кислоти і 3-4 краплі розчину барій хлориду. Суміш перемішайте. Утворення осаду білого кольору свідчить про наявність сульфат -іонів.

3. Виявлення сульфіт – іонів SО₃^2–

До 2-5 краплин досліджуваного розчину додайте 1М розчин сульфатної кислоти до нейтральної реакції і приблизно 0,5 мл надлишку її (для кислого середовища). Потім додайте краплинами 0,1М розчин йоду (або 0,1М розчин КМnО₄). Знебарвлення розчину йоду (або перманганат-іону) свідчить про наявність сульфіт-іонів SО₃^2–.

4. Виявлення силікат - іонів SiO₃^2–

У пробірку з 6-8 краплями досліджуваного розчину внесіть декілька кристаликів амоній хлориду і нагрійте на водяній бані (до 40-50°С). Утворення білого драглистого осаду полісилікатних кислот свідчить про наявність йонів SіО₃^2–.

5. Виявлення карбонат - іонів СО₃^2–

Якщо в досліджуваному розчині присутні йони SО₃^2– , то їх необхідно окиснити до сульфат-іонів SО₄^2– . Для цього до 6-8 крапель досліджуваного розчину прилийте 5-6 крапель розчину гідроген пероксиду і нагрійте на водяній бані. Після цього в пробірку додайте 6-8 крапель 2М розчину НСl, і газ СО₂, що виділяється, пропустіть через баритову (або вапняну) воду. Помутніння баритової води свідчить про наявність карбонат - іонів.

Якщо в досліджуваному розчині сульфіт - іони SО₃^2– відсутні, то першу частину досліду (з гідроген пероксидом) не проводять.