1.4. Меркурій. Загальна характеристика
Меркурій мало поширений у природі, вміст його у земній корі становить 8,3 ∙ 10-6 %.Меркурій знаходиться у другій групі періодичної системи Д.І.Менделєєва. Його порядковий номер 80, атомна маса 200,61. Зовнішня електронна конфігурація меркурію …5d10 6s2.
Ртуть – срібно – білий метал, леткий, при затвердінні стає білим. Є рідким при кімнатній температурі, в твердому стані – ковкий. Повністю меркурій змінюється із зміною температури. Температура плавлення його 38,87оС, температура кипіння змінюється в залежності від тиску. Ртуть випаровується дуже швидко, навіть через прошарки води і інших рідин [9].
Зрідка ртуть зустрічається в самородному вигляді, вкраплений в гірські породи; але в основному він трапляється в природі у вигляді яскраво – червоного сульфіду меркурію HgS, або кіноварі. Цей мінерал використовується для виготовлення червоної фарби [3].
Отримання:
1. З кіноварі металічну ртуть добувають випалюванням руди. При цьому ртуть виділяється у вигляді пари і конденсується в охолодженому приймачі :
HgS + O2 = Hg + SO2
2. Hg2Cl2 + H[SnCl3] + HCl(конц.) = 2Hg(рідкий)↓ + H2[SnCl6]
3. Hg2(NO3)2 + Cu = 2Hg(рідкий)↓ + Cu(NO3)2
4. Hg2Cl2 = HgCl2 + Hg
Хімічні властивості
З металів підгрупи Цинку ртуть є найменш активна. Внаслідок особливої стійкості 6s2 – електронної конфігурації зовнішнього електронного шару атомів Меркурію потенціал іонізації його атомів дуже високій. Тому сполуки Меркурію здебільшого малостійкі. Меркурій – єдиний елемент, що утворює кластерний (багатоядерний) катіон Hg22+, стійкий у водному розчині. Меркурій у сполуках виявляє ступені окиснення +1 і +2. Сполуки Меркурію надзвичайно отруйні.
Меркурій не окислюється в сухому повітрі, покривається сірою оксидною плівкою в вологому повітрі. Благородний метал; не реагує з водою, кислотами – не окисниками, лугами, гідратом аміаку. Переводиться в розчин іодидною кислотою за рахунок утворення комплексу. Слабкий відновник, реагує з сірчаною і азотною кислотами, “царською горілкою”, галогенами, халькогенами. З багатьма металами (Na, K, Ca, Ba, Cu, Au, Zn, Pb і ін.) утворюють амальгами (рідкі чи тверді) – інтерметалічні сполуки чи сплави.
2Hg + 2H2SО4(конц., гор.) = Hg2SO4↓ + SO2 + 2H2O
6Hg + 8HNO3(розб., хол.) = 3Hg2(NO3)2 + 2NO↑ + 4H2O
3Hg + 2HNO3(конц.) + 6HCl(конц.) = 3HgCl2 + 2NO↑ + 4H2O
2Hg + 4HCl(розб.) + O2 = 2HgCl2 + 2H2O
Hg + 4HI(конц.) = H2[HgI4] + H2↑
Hg + Br2 (насичений) =HgBr2↓
Hg + Se = HgSe [8]
Застосування
Ртуть – єдиний метал, який при кімнатній температурі перебуває у рідкому стані. ЇЇ широко використовують у хімічній промисловості: як катод при електричному методі виробництва гідроксиду натрію і хлору, як каталізатор при добуванні багатьох органічних сполук і при розчиненні уранових блоків (в атомній енергетиці). ЇЇ застосовують для виготовлення ламп денного світла, кварцевих ламп, манометрів і термометрів. У гірничій справі ртуть використовують для відокремлення золота від неметалічних домішок.
- 1. Літературний огляд
- 1.1.1. Класифікація та номенклатура солей
- 1.1.2. Добування та властивості солей
- 1.2. Комплексні сполуки
- 1.2.1. Класифікація комплексних сполук
- 1.2.2. Характеристика комплексних сполук
- 1.3. Кобальт. Загальна характеристика
- 1.4. Меркурій. Загальна характеристика
- 2. Експериментальна частина
- 2.1. Характеристика вихідних речовин
- 2.1.1. Меркурій (іі) нітрат
- 2.1.2. Кобальт (іі) хлорид
- Амоній тіоціанат
- 2.2. Синтез речовини
- 2.2.1. Розрахунки
- Список використаної літератури