2.2.1. Розрахунки
n z x
Hg(NO3)2 ∙ H2O + 4NH4SCN = (NH4)2[Hg(SCN)4] + 2NH4NO3
343 г/моль 304 г/моль 469 г/моль
x y 10 г
(NH4)2[Hg(SCN)4] + CoCl2 = Co[Hg(SCN)4] + 2NH4Cl
469 г/моль 130 г/моль 492 г/моль
Оскільки очікуваний теоретичний вихід продуту 10 г , розрахуємо потрібні кількості (г) вихідних речовин.
Знайдемо масу Кобальт (ІІ) хлориду
y = = 2,64 (г) – m(CoCl2).
Знайдемо масу амоній тетратіоціанато меркурату
x = = 9,53 (г) – m ((NH4)2[Hg(SCN)4])
Знайдемо масу амоній тіоціанату
z = = 6,18 (г) – m(NH4SCN)
Знайдемо масу нітрату меркурію
n = = 6,97 (г) – m(Hg(NO3)2 ∙ H2O)
Після проведення досліду практичний вихід становив 9,13 г. Отже вихід продукту становить
W = ∙ 100 %
W = ∙ 100 % = 91,3 %
Висновки
1.
- 1. Літературний огляд
- 1.1.1. Класифікація та номенклатура солей
- 1.1.2. Добування та властивості солей
- 1.2. Комплексні сполуки
- 1.2.1. Класифікація комплексних сполук
- 1.2.2. Характеристика комплексних сполук
- 1.3. Кобальт. Загальна характеристика
- 1.4. Меркурій. Загальна характеристика
- 2. Експериментальна частина
- 2.1. Характеристика вихідних речовин
- 2.1.1. Меркурій (іі) нітрат
- 2.1.2. Кобальт (іі) хлорид
- Амоній тіоціанат
- 2.2. Синтез речовини
- 2.2.1. Розрахунки
- Список використаної літератури