logo
Курсова робота

2.1. Загальні зауваження

Задачі вчити мислити, самостійно придбати знання необхідно розглядати в органічному поєднанні з задачами оволодіння основами наук. Як вказує В.Н. Осинська, досвід підтверджує що висока результативність навчання школярів досягається перед усім тоді, коли з'являється турбота про розвиток мислення та озброєння школярів прийомами розумової діяльності. [6]

Формування активної діяльності потребує оволодіння такими знаннями:

  1. Предметні знання та вміння.

  2. Загальнопізнавальні дії.

Остання поділяються на алгоритмічні евристичні прийоми (виділення головного, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення та конкретизація, підведення під поняття та виведення наслідків).

Шляхи формування розумової діяльності:

  1. Стихійний, при якому на уроці не ставиться окрема задача формування певного прийому. В процесі засвоєння знань само собою розвивається й мислення школярів.

  2. Непрямий, при якому вчитель ставить на уроці як окрему ціль формування певних прийомів в процесі засвоєння знань. При цьому зміст навчання, учбового матеріалу, типів вправ підбирається спеціально.

  3. Прямий, коли вчитель виділяє на уроці задачу формування якогось прийому, паралельно з засвоєнням знань, знайомить з структурним складом прийому, алгоритмічним правилом-орієнтиром. Після цього вироблюються навики оволодіння даним прийомом в процесі засвоєння матеріалу.