Амоній тіоціанат
Прозорі гігроскопічні кристали. Температура плавлення 149.6о С, при температурі більше 140о С перетворюється в (NH2)2CS, більше 170о С розкладається; густина його 1,3057 г/см3, ΔН = - 82,0 кДж/моль. Розчиняється у воді із великим поглинанням тепла, в рідкому NH3, спирті, ацетоні; в атмосфері NH3 – аміакати NH4SCN ∙ nNH3 (n = 1-8).
Отримують Амоній тіоціанат взаємодією NH3 із CS2.
Використовується Амоній тіоціанат для розділення Цирконію і Гафнію, для травлення заліза і сталі, компонент електролітів в гальванопластиці, для проявлення у фотографії, охолоджуючих розчинів; компонент для гравіметричного виявлення Fe, Cl, Mo і інше. Його використовують також для отримання інших тіоціанатів. Комплексні сполуки, які утворює амоній тіоціанат, наприклад сіль Рейнеке NH4[Cr(NH3)2(NCS)4] ∙ H2O, використовують для якісного виявлення ряду катіонів елементів І – ІІІ і VІІІ груп.
Амоній тіоціанат слабо токсичний. У людини подразнює шкіру, викликає ксантопсію (бачення предметів у жовтому кольорі); при тривалій дії пригнічує щитовидну залозу та уражає печінку.
- 1. Літературний огляд
- 1.1.1. Класифікація та номенклатура солей
- 1.1.2. Добування та властивості солей
- 1.2. Комплексні сполуки
- 1.2.1. Класифікація комплексних сполук
- 1.2.2. Характеристика комплексних сполук
- 1.3. Кобальт. Загальна характеристика
- 1.4. Меркурій. Загальна характеристика
- 2. Експериментальна частина
- 2.1. Характеристика вихідних речовин
- 2.1.1. Меркурій (іі) нітрат
- 2.1.2. Кобальт (іі) хлорид
- Амоній тіоціанат
- 2.2. Синтез речовини
- 2.2.1. Розрахунки
- Список використаної літератури