7. Дія мікроелементів мінеральної води на людину

Кальцій. Складає основу кісткової тканини, активізує діяльність найважливіших ферментів, бере участь у підтриманні іонної рівноваги в організмі, впливає на процеси, що проходять в нерово-м'язовій системі та ССС, на згортуваність крові.

Магній. Бере участь ув формуванні кісток, регуляції роботи нервової тканини, обміні вуглеводів і енергетичному обміні, покращує кровопостачання серцевого м'язу.

Натрій. Захищає воду від впливу мікроорганізмів, сприяє утворенню шлункового соку, стимулює рухальну функцію ШКТ, забезпечує лужні резерви плазми крові, бере участь у регуляції кров'яного тиску, водного обміну, активізації їжотравних ферментів, регуляції нервової і м'язової тканини.

Калій. Регулює кислотно-лужну рівновагу крові, бере участь в передачі нервових імпульсів, активізує м'язову роботу серця і роботу ряду ферментів, шкіри і нирок, нормалізує тиск крові.

Вуглекислота. Покращує смак води, підвищує апетит.

Хлор. Стимулює обмінні процеси в організмі, покращує секрецію шлунка, підшлунковох залози, тонкого кишечника.

8. Методика питтєвого лікування. Ефект профілактики і лікування захворювання буде значно кращим, якщо пити мінеральну воду прямо з джерела, тому що первна частина фізико-хімічних властивостей води може змінюватись при переливанні в сосуди для зберігання. Доза вживаної води може коливатися від 1 столової ложки до 1 стакана за один прийом. Кількість прийомів може бути різною і залежати від конкретного захворювання. Наприклад при урологічних захворюваннях мінеральну воду показано пити 6-8 разів на день. Краще приймати її натщесерце, так як при цьому інтенсивніший контакт води зї слизовою оболонкою. Слід повільно, невеликими ковтками пити мінеральну воду, виключення складає лише випадок при вживанні води в послаблюючих цілях.

9. Інші речовини, що входять до складу мінеральної води. Органічні речовини в маломінералізованих водах призводять до жовчогінної дії, сприяють виведенню кінцевих продуктів азотистого обміну з організму, нормалізують секрецію шлунка. За газовим складом води діляться на азотні, метанові, вуглекислі. Вуглекислий газ посилює перистальтику шлунка і кишечника, що сприяє посиленню їх секреції і підвищенню всмоктування. Сприяє покращенню тканинного дихання в цих органах. Сірководень сприяє посиленню моторики шлунково-кишкового тракту, та може визвати шлункову коліку. Радон надає стимулюючої дії на гіпофіз и наднирковики, збільшує їх функціональну активність. Він надає протизапальну дію на травну систему і сечовивідні шляхи, а також активізує тканинне дихання печінки.

В ремісії хвороби мінеральні води надають позитивну дію на виразкову хворобу, гастрит, коліт, ентерит, холецистит, панкреатит і гепатит. Вживання мінеральної води показане при порушеннях обміну речовин і захворюваннях ендокринної системи (цукровий діабет, ожиріння, подагра), а також при захворюваннях сечестатевих органів (цистит, простатит, сечокам'яна хвороба, піелонефрит). Вживання води в післяопераційний період надає позитивний вплив на всі органи ШКТ.

10. Штучні мінеральні води. В наш час виробництво штучної мінеральної води отримало доволі широке розповсюдження. Це стосується в першу чергу вуглекислих, азотних і сірководневих зразків, які знайшли застосування головним чином в якості ванн. Мінеральні води виготовлені штучним шляхом з хімічно чистих солів, мають склад, подібний складу натуральних вод, хоча досягти повністю тотожності поки не вдавалось. Перед промисловістю стоїть задача пройти деякі складнощі, виникаючі при імітації властивостей колоїдів і складу розчинів газів. Перші досліди виробництва штучної мінеральної води були проведені в Женеві в 1788 р. В Україні теж проводяться спроби досягти хороших результатів при виробництві штучних мінеральних вод. І все таки штучна мінеральна питтєва вода в популярності поступається натуральній.

11. Столові мінеральні води. Слід розрізнять лікувальні і столові мінеральні води. В останніх ступінь мінерализації значно нижче. Столові мінеральні води, розлиті в пляшки, можна з успіхом використовувати в якості столових напоїв. Завдяки їх високій насиченості вуглекислим газом вони кращі за просту воду, втамовують спрагу, приємні на смак, сприяють підвищенню апетиту. Їх можна використовувати замість звичайної прісної води, причому без спеціальних медичних показань.

Якщо в якості столових вод використовують мінеральні води, то вибирають ті, в яких рівень мінералізації не высокий, до 4-4,5 г/л. Застосування високомінералізованих вод може призвести до небажаного результату. Слід мати на увазі, що деякі мінеральні води можна використовувати тільки для лікування, в дозах, які призначив лікар. Разова доза деяких унікальних мінеральних вод складає всього 1 ст.л. Купуючи мінеральну воду для обіду, слід звернути увану на етикетку. На ній зазвичай вказують склад і властивості мінеральної води і рекомендації по застосуванню.

12. Використання газованої води викликає ламкість кісток у жінок. Вчені прийшли до висновку, що часте вживання жінками газованих напоїв тягне за собою загрозу захворювання остеопорозом. Воно веде до руйнування кістної тканини, в результаті чого кістки стають дуже ламкими. До остеопорозу має схильність кожна третя жінка і кожен дванадцятий чоловік.

Згідно дослідженню, проведеному Дослідницьким центром їжі людини USDA, у жінок, які щоденно вживають газовані напої, щільність кісток нижче, ніж у тих, хто віддає первагу сокам чи чаю.

На думку вчених, ризик захворювання остеопорозом також збільшуэ кофеїн, повідомляє MIGnews.com.

Чи можна давати дітям мінеральну газовану воду? Як треба ставитися до солодкої газованої води?

Коли мова заходить про газовану воду, в першу чергу згадуєш про солодку газовану воду, приготовану з концентратів, або різних лимонадів. Про такі напої важко сказати щось хороше.

По-перше, в них дуже багато цукру: близько 18 (!) ложок на стакан. Ця кількість не може не позначитися на роботі підшлункової залози та ендокринної системи, крім того, вона може стати причиною ожиріння і карієсу.

По-друге, концентрати, з яких готують напої, дратують слизову оболонку, викликають мікропошкодження в роті, стравоході і шлунку, погано впливають на зубну емаль. (До речі, легенди про те, як в газованій воді розчиняються монети, не так вже й далекі від істини)

По-третє, через вуглекислий газ у людини може виникнути відрижка, здуття живота та інший дискомфорт. Саме тому солодку газовану воду лікарі не радять пити ні дорослим, ні дітям. Здорова людина, звичайно, може іноді дозволити собі трішки «шипучки», але всім тим, хто знайомий з алергією чи гастритом або у кого є проблеми зі слизовою оболонкою ШКТ, пити газовану воду не варто.

Інший тип газованої води – мінеральна вода природної або штучної газації. У цьому випадку газ покращує смак мінералки, бо без нього вода може виявитися надто гіркою або солоною. Крім того, вуглекислий газ попереджає зростання бактерій.

Оскільки в природній мінеральної воді можуть міститися не дуже корисні для організму сполуки (сірководень, хлор або метан), її часто дегазують, а потім насичують вуглекислим газом для поліпшення смаку і знезараження.

Мінеральні води бувають лікувальні (лікарі призначають їх пацієнтам у певних кількостях разом з іншими засобами лікування ШКТ) та лікувально-столові, які можна пити як просту воду.

Причина розділення – у вмісті мінеральних речовин, а зовсім не в кількості газу у воді.

Газована вода, яка в момент збовтування утворює бульбашки і піну, відноситься до напоїв, які не рекомендовані майбутнім і годуючим мамам, а та­кож зовсім маленьким дітям. Що стосується солодкої газованої води, про неї варто забути людям із зайвою вагою, хронічними хворобами шлунка та кишечнику, алергією або проблемами із зубами ...

Вода і діти. Зазвичай мінеральну газовану воду пропонують дитині після двох років. Проте якщо у малюка трапляються відрижки або болі в животі, краще поїти його водою без газу. До речі, позбутися від нього дуже просто: вилийте мінералку в стакан і розмішуйте ложкою до тих пір, поки бульбашки не зникнуть. Таку ж «дегазовану» мінеральну воду можна пити майбутнім і молодим мамам, а також тим, хто переніс операцію на кишечнику.