3.1 Розрахунок габаритних розмірів ферментера
Продуктивність ферментера: P = 200 кг/год (за вологою біомасою);
Коефіцієнт заповнення ферментера: 0,7;
Концентрація дріжджових клітин в культуральній рідині: C = 20 кг/м3 (за вологою біомасою);
Тривалість одного циклу культивування: Т = 12 год;
Кількість секцій ферментера: n = 12.
Культивування проводиться в два етапи: ріст біомаси та витримка біомаси, т.з. «голодування», протягом якого дріжджами споживаються залишки вуглеводнів, отриманих із поживного середовища. Етап росту триває 9 год, витримка біомаси триває 3 год. Процес розраховано таким чином, що в секціях 1 - 9 відбувається ріст біомаси, а в секціях 10 - 12 - дозрівання. Тож тривалість одного циклу в кожній секції становить 1 год.
Запуск ферментера відбувається із заповненням секції 1 поживним середовищем та внесенням посівного матеріалу. По завершенню 1-го циклу (1 год) вміст секції 1 перекачується в секцію 2, а секція 1 знову заповнюється поживним середовищем та інокулятом. Через 12 год після початку процесу, із секції 12 відбирається культуральна рідина і направляється на виділення біомаси, а в звільнену секцію 1 знову подається свіже поживне середовище та вноситься культура продуцента. Тож продуктивність ферментера кількісно дорівнюватиме обєму культуральної рідини, яка зливається із секції 12. Оскільки продуктивність ферментера нам відома - P = 200 кг/год (за вологою біомасою), а концентрація дріжджових клітин в культуральній рідині становить C = 20 кг/м3, то обєм культуральної рідини в одній секції становитиме:
м3 ,
де t - тривалість одного циклу культивування, год.
Обєм однієї секції, враховуючи коефіцієнт заповнення 0,7, становитиме:
м3,
Габаритні розміри ферментера являють собою висоту секцій (h), зовнішній (R) та внутрішній (r) радіуси тороїда . Висота, при чому, дорівнює різниці зовнішнього та внутрішнього радіусів (R - r).
Обєм однієї секції становитиме:
.
Значення зовнішнього та внутрішнього радіусів R та r визначаються із розрахункової таблиці (див. додаток 3) за відомим значенням обєму ферментера V`S.
У додатку 3 найближче значення обєму секції ферментера (14,33 м3) лежить на перетині значень зовнішнього та внутрішнього радіусів 4,4 м та 1,3 м, відповідно. Тож для конструювання даного ферментера приймемо наступні габаритні розміри:
- Вступ
- 1. Основні теоретичні відомості про ергостерин
- 1.1 Ергостерин
- 1.2 Продуценти ергостерину
- 1.3 Біосинтез ергостерину
- 1.4 Умови утворення ергостерину дріжджами
- 2. Технологія біосинтезу ергостерину
- 2.1 Технологічні аспекти отримання ергостерину
- 2.2 Накопичення біомаси дріжджів
- 2.3 Виробництво концентрату вітамінів групи В
- 2.4 Виробництво концентрату провітаміна D2 та технологія його трансформації у вітамін D2
- 3. Розрахунок Ферментера марки Б-50
- 3.1 Розрахунок габаритних розмірів ферментера
- 3.2 Розрахунок товщини стінки ферментера
- Висновки
- 1.2. Способи отримання цільових амінокислот
- Структура мікробіологічного виробництва
- 4.2. Отримання кристалів з твердої фази
- Епідеміологічний аналіз.
- Лабораторна робота 7. Методи визначення водорозчинних вітамінів. Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
- 18.Аналіз та синтез, наведіть приклади
- 2.2.1. Аналіз та синтез
- Аналіз методів отримання наноматеріалів.