1.3 Біосинтез ергостерину
Стерини, каротиноїди, сполуки груп Q-коферментів належать до терпенів і мають спільний шлях біосинтезу за «ізопреновим правилом». У відповідності до цього правила, каротиноїди (політерпени), стерини (тритерпени), а також убіхінони і гіберелінова кислота синтезуються із ізопренових одиниць в результаті проходження чотирьох стадій: 1) утворення мевалонату із ацетил-КоА або лейцину; 2) дегідратація і декарбоксилювання мевалонілпірофосфату з утворенням «активного ізопрену» - ізопентенілпірофосфату і конденсація ізопренових ланок з утворенням ациклічних терпенів різної довжини; 3) циклювання ациклічних структур; 4) подальша модифікація циклічної структури.
Інтермедіатами синтезу стеринів є ацетат, мевалонова кислота, сквален, ланостерин. Сквален - загальний попередник стеринів рослинного і тваринного походження, накопичується в дріжджах і під час аерування перетворюється в стерин.
Стартовою сполукою в біосинтезі стеринів є ацетат. Дві молекули ацетил-КоА конденсуються із утворенням ацетоацетил-КоА, який в свою чергу конденсується з ще одною молекулою ацетил-КоА, утворюючи в-гідрокси-в-метилглутарил-КоА. Під час відновлення даної сполуки утворюється мевалонова кислота (МВК), котра за наявності АТФ фосфорилюється із утворенням пірофосфату МВК. За наявності АТФ шляхом декарбоксилювання і дегідрування пірофосфат МВК перетворюється в 5-вуглеводневу ізопренову одиницю - ізопентенілпірофосфат. Ізопентенілпірофосфат (ІПФ) ізомерується до стадії деметилалілпірофосфату (ДМАПФ). Потім відбувається конденсація ІПФ і ДМАПФ з утворенням геранілпірофосфату. Ці сполуки, що містять 10 атомів вуглецю, конденсуються з ІПФ з утворенням фарнезілпірофосфату
Фарнезілпірофосфат далі димеризується із утворенням сквалену С15 + С15 = С30:
Під час циклювання і відщіплення протону утворюється ланостерин, попередник холестерину і ергостерину:
Перетворення ланостерину в ергостерин відбувається в результаті наступних стадій:
1) деметилювання ланостерину;
2) трансалкілування з утворенням 24(28)-метиленової групи і одночасним відновленням С-24(25) подвійного звязку;
3) десатурація бічного ланцюга з утворенням С-22(23) подвійного звязку;
4) ізомеризація ?8?7;
5) дегідрування з утворенням ?5;
6) відновлення 24(28) метиленової групи до метильної [1].
- Вступ
- 1. Основні теоретичні відомості про ергостерин
- 1.1 Ергостерин
- 1.2 Продуценти ергостерину
- 1.3 Біосинтез ергостерину
- 1.4 Умови утворення ергостерину дріжджами
- 2. Технологія біосинтезу ергостерину
- 2.1 Технологічні аспекти отримання ергостерину
- 2.2 Накопичення біомаси дріжджів
- 2.3 Виробництво концентрату вітамінів групи В
- 2.4 Виробництво концентрату провітаміна D2 та технологія його трансформації у вітамін D2
- 3. Розрахунок Ферментера марки Б-50
- 3.1 Розрахунок габаритних розмірів ферментера
- 3.2 Розрахунок товщини стінки ферментера
- Висновки
- 1.2. Способи отримання цільових амінокислот
- Структура мікробіологічного виробництва
- 4.2. Отримання кристалів з твердої фази
- Епідеміологічний аналіз.
- Лабораторна робота 7. Методи визначення водорозчинних вітамінів. Біотехнологія отримання рибофлавіну (початок).
- 18.Аналіз та синтез, наведіть приклади
- 2.2.1. Аналіз та синтез
- Аналіз методів отримання наноматеріалів.