Антивітаміни та антагоністи вітаміну d.

Відомо, що вітаміну □ належить важлива роль у забезпеченні засвоєння кальцію і фосфору організмом. Тому всі сполуки, які порушують ці процеси або гальмують їх слід віднести до антиметаболітів вітаміну 0 або демінералізуючих факторів. Суть механізму дії цих факторів в тому, що вони міцно зв'язують іони кальцію і перешкоджають засвоєння їх організмом. У цьому випадку їх дія прямо протилежна дії вітаміну О. До таких факторів в першу чергу слід віднести фітин та щавлеву кислоту:

Фітин (інозитолгексофосфорна кислота) міститься в рослинних продуктах. Особливо значний вміст фітину в овочах, а також в кукурудзі та бобових рослинах - квасолі, гороху (до 400 мг/%), горіхах, злаках. Певна кількість фітину міститься також в картоплі, капусті, моркві та інших овочах і фруктах. Практично не містять фітину цитрусові, яблука, банани, ананаси. Руйнування фітину проходить при термічній обробці продуктів та під впливом ферменту фітанази, який відщеплює залишки фосфатної кислоти від його молекули.

Надмірне надходження фітину до організму може зумовити рахітогенну дію, оскільки він знижує резорбцію кальцію в кишечнику, внаслідок зв'язування його та утворення нерозчинних комплексів.

Послаблення всмоктування вітаміну О може відбуватися також під впливом щавелевої кислоти. Ця кислота міститься в овочах, фруктах, зелені (щавель, ревень, шпинат). При надмірному надходженні щавелевої кислоти або її солей (оксалатів) пригнічується використання

124

вітаміну О у процесах мінералізації кісткової тканини, послаблюється ріст і розвиток організму. Негативний вплив щавлевої кислоти на обмін кальцію особливо посилюється на фоні дефіциту вітаміну О.

Слід зазначити, що значна кількість оксалатів міститься також в чаї та какао, тому надмірне вживання їх може порушувати засвоєння кальцію та виявляти демінералізуючий ефект.

Рахітогенна дія характерна також для ряду білків соєвих бобів. Дослідженнями встановлено, що включення білків сої до раціону домашніх тварин зумовлює появу в них симптомів рахіту навіть за умов забезпеченості організму вітаміном О та оптимального співвідношення між кальцієм і фосфором в раціоні. Вважають, що соєві білки містять термолабільний рахітогенний фактор, який впливає на засвоєння організмом кальцію. Антивітамінна дія цих білків втрачається при нагріванні до 70-80° протягом 30-40 хв.

Крім того, встановлено, що в складі соєвих білків містяться також термостабільні фактори, які значно послаблюють перетравлювання білків їжі (інгібітори протеаз), тому при їх надмірному надходженні можуть розвиватися явища білкового голодування навіть на фоні збалансованого раціону Оскільки забезпечення організму білковою їжею у значній мірі впливає на процеси засвоєння кальцію, інгібітори протеаз можуть зумовлювати порушення фосфорно-кальцієвого обміну та викликати симптоми й-авітамінозу. Роль антиметаболітів вітаміну О характерна для ряду лікарських препаратів, зокрема, фенобарбітуратів, які блокують перетворення вітаміну й в його біологічно активну форму 1,25-дигідроксо-холекальциферол.

Антикальцемічна дія властива також для гормону кальцитоніну, який виявляє біологічні ефекти протилежні до дії вітаміну D - зумовлює звільнення кальцію із кісткової тканини та надходження його в кров.

7