logo search
Взаємодія вітамінів

Вторинна дія вітамінів.

Прояви цього виду взаємодії вітамінів мають місце у випадку, коли недостатнє чи надмірне надходження одного вітаміну, викликає ряд вторинних змін подібних до типових ознак дефіциту іншого вітаміну. Прояви вторинної дії можуть реалізуватися у вигляді :

а) пом'якшення наслідків нестачі одного вітаміну при введенні інших;

б) погіршення наслідків вітамінної нестачі одного вітаміну при введенні інших;

в) провокування вітамінної нестачі одного вітаміну введенням інших,

а) Пом'якшення наслідків нестачі одного вітаміну при введені іншого пов'язане із синергізмом ряду вітамінів, які можуть виявляти подібну дію на перебіг ряду метаболічних процесів, тобто доповнюють біологічні ефекти один одного. Прикладом таких відносин можуть бути відносини між вітамінами В1 і В3: нестача вітаміну Вз пом'якшує симптоми тіамінової недостатності і затримує їх появу. Крім того, при нестачі вітаміну Вз в раціоні тварин холінова і піридоксинова недостатність не викликає жирової інфільтрації печінки.

Прикладом пом'якшення чи ліквідації наслідків нестачі одного вітаміну при введенні іншого може бути також те, що вітамін С пом'якшує симптоми дефіциту вітаміну Вс, особливо при одночасному введені з ним n-амінобензойної кислоти. Додаткове введення вітаміну Н і Вс покращує засвоєння вітаміну Вз, а нестача холіну компенсується при надходженні до організму вітаміну В12 і Вс.

Характерним є те, що пом'якшення симптомів надлишку одного вітаміну при введені іншого, виявляється також при наявності гіпервітамінозних станів. Зокрема, при вивченні А-гіпервітамінозу в тварин було встановлено, що його прояви можна пом'якшити додатковим введенням вітаміну С, D, К. Однак за цих умов значно зростає потреба у вітамінах групи В. одночасно з цим, надлишок вітаміну А пом'якшує шкідливий вплив на організм надмірного введення вітаміну D.

б) Погіршення наслідків нестачі одних вітамінів при одночасному дефіциті інших, має місце коли недостатнє надходження одного вітаміну посилює дефіцит інших вітамінів або навпаки.

Прикладом цього виду взаємодії може бути посилення симптомів А-авітамінозу при недостатньому надходженні вітамінів Вб, С, D і Е. крім того при дефіциті в раціоні вітаміну В6 посилюються симптоми Е-авітамінозу, а дефіцит вітаміну В12 посилює симптоми нестачі вітаміну Вз.

Специфічними є взаємні відносини між вітамінами Е і А: дефіцит вітаміну Е посилює ознаки А-авітамінозу, тобто ці вітаміни можуть компенсувати нестачу один одного. Зокрема, відомо, що розвиток виразкової хвороби, як наслідок нестачі вітаміну А, можна попередити додатковим введенням вітаміну Е. Одночасно з цим, при нестачі вітаміну А значно зростає потреба у вітамінах D і С, оскільки знижується здатність використання їх організмом Інші взаємні відносини між цими вітамінами спостерігаються при надмірному введенні їх в організм.

в) Провокування вітамінної недостатності, як прояв вторинної дії вітамінів, можна спостерігати за умов тривалого введення одного з вітамінів у фізіологічних дозах або при одноразовому введені окремих вітамінів у високих дозах. У будь-якому з цих варіантів, як правило спостерігаються значні порушення обміну вітамінів та розвиваються метаболічні розлади. Вони можуть реалізуватися у вигляді посилення проявів нестачі ряду вітамінів, провокування вітамінної нестачі одного чи кількох вітамінів або ж пом'якшення симптомів нестачі одних вітамінів введенням надлишку інших.

При вивченні впливу тривалого введення фізіологічних доз вітамінів, за умов недостатньої забезпеченості ними організму, встановлено, що у тварин з недостатністю вітаміну В1 тривале додаткове введення вітаміну В4, Вс і РР посилювало ознаки поліневриту та анемії, а у тварин які знаходилися на дієті дефіцитній по вітаміну В6, додаткове введення вітаміну Е прискорювало появу симптомів нестачі піридоксину. При нестачі в організмі вітаміну В5 симптоми пелагри з'являлися швидше при додатковому введенні вітаміну В2 і С, а введення вітамінів В1 і В4 за умов дефіциту вітаміну Н, посилювало симптоми його нестачі.

Подібний ефект спостерігався також при тривалому введенні С-авітамінозним тваринам вітамінів В1 і А. За цих умов значно посилювалися симптоми дефіциту вітаміну С. Таким чином, тривале введення одних вітамінів, може негативно впливати на обмін інших.

Негативні наслідки для організму можуть мати місце також при одноразовому введенні високих доз вітамінів. Зокрема, надмірне введення одного вітаміну, може викликати порушення характерне для нестачі іншого, тобто провокує дефіцит цього вітаміну.

Таким чином, на основі чисельних експериментальних досліджень, та даних клінічних спостережень, можна зробити висновок, що в організмі існує тісний взаємний зв'язок та специфічна взаємодія між окремими вітамінами, яка може бути як фізіологічною, яка розглядалася вище, так і фармакологічною.

Фармакологічна взаємодія вітамінів має місце при дії на організм доз вітамінів, які значно перевищують рекомендовані норми добові потреби. Результатом цього можуть бути порушення метаболічних процесів або їх окремих ланок, які контролюють інші вітаміни. Це може бути зумовлене тим, що високі дози вітамінів, очевидно, виявляють ефект антиметаболітів, який характеризується появою симптомів характерних для нестачі введеного в організм вітаміну (зворотна дія вітамінів).

Відомо, що надмірне введення аскорбінової кислоти в дозах, що перевищують добову потребу, виявляє негативний вплив на обмін вітаміну РР. Це, зокрема, стосується утворення його коферментних форм в різних органах і тканинах. Крім того, за цих умов може підвищуватися потреба у вітамінах Так, терапевтичні дози вітаміну В12 збільшують потребу у вітамінах РР, В1 і В6, у декілька разів.

Всі вищеназвані види взаємодії між вітамінами свідчать, що взаємні зв'язки між ними в процесі обміну речовин в організмі надзвичайно складні різноманітні і недостатньо з'ясовані. Тому застосування вітамінів як із профілактичною, так і з фармакологічною метою повинне знаходитися під постійним контролем лікаря. Слід пам'ятати, що вітаміни не просто складові компоненти продуктів харчування, незамінні аліментарні фактори, але і одночасно з цим біологічно активні сполуки, які виявляють виражений вплив на організм тому необхідно дотримуватись правила сформульованого в свій час Парацельсом: "Нехай їжа твоя буде тобі ліками".