Вступ

фосфатний кислота екстракційний утилізація

Фосфатна кислота (ФК) -- гігроскопічні без кольору кристали моноклинної сингонії, з густиною 1,88 г/см³. Температура плавлення 42,50°С. Розпливчаста на повітрі. У розплавленному стані переохолоджується; за 15°С утворює густу оліїсту рідину, а за -121°С -- склоподібну масу. Найстабільніша сполука в ряду ки- сневмісних кислот Фосфору. Фосфатна кислота змішується з водою у будь-яких співвідношеннях. З висококонцентрованих розчинів кристалізується у вигляді гемігідрату (напівгідрату), що являють собою безколірні кристали моноклинної сингонії. Фосфатна кислота -- сильна кислота, за нормальних умов -- малоактивна й реагує тільки з карбонатами, гідроксидами та деякими металами. У процесі дії на поверхню металу розчином ФК, що містить цинк або марганець, утворюється захисна плівка.

Фосфатну кислоту застосовують в основному (близько 85% виробленої) для одержання фосфорних і складних добрив, кормових фосфатів, синтетичних миючих і водопомякшувальних засобів. У металообробній промисловості фосфатну кислоту застосовують в процесі фосфатування поверхні металів, а в текстильній -- для оброблення та фарбування вовни, натуральних і синтетичних волокон. У технології органічних речовин її використовують як каталізатор. Фосфатну кислоту і її похідні застосовують у процесі готування бурових суспензій при нафтовидобутку, у виробництві скла, у фотографії (для готування світлочутливих емульсій), у медицині (виготовлення медикаментів, одержання лікарських, засобів, зубних цементів), у процесі оброблення деревини (для додання вогнестійкості). Похідні фосфатної кислоти застосовують також у харчовій промисловості (хлібопекарські порошки, виробництві плавлених сирів, у ковбасному виробництві й цукроварінні) [1].