1.1 Водна очистка від діоксиду вуглецю
Водна очистка є найбільш старим методом видалення діоксиду вуглецю, тому і дотепер у промисловості експлуатуються велике число цих установок [2].
Водне очищення являє собою типовий процес фізичної абсорбції. Багато технологічних прийомів, закономірності кінетики цього процесу і його апаратурне оформлення характерні і для інших більш сучасних абсорбційних методів очистки, наприклад пропіленкарбонатної. Діоксид вуглецю знаходиться у розчині переважно у вільному вид. Частково утворюється слабка вугільна кислота,яка дисоціює:
Н2СО3=Н++НСО3 (1.1)
Константа дисоціації кислоти мала. При порівняно невеликих парціальних тисків діоксиду вуглецю дотримується лінійна залежність між Р(СО2) і загальним змістом СО2 у розчині (у малих частках) [2].
Доведено, в присутності СО2 у розчині помітно знижується розчинність азоту і водню, присутність же N2 або Н2 в розчині позначається на розчинності СО2 у значно меншому ступені внаслідок малої розчинності цих газів у воді [2].
Для водної абсорбції СО2 використовують, як правило, насадочні скрубери, що працюють під тиском 0,98-2,94 МПа. У таких умовах дифузійні опори в рідкій і газовій фазах порівнянні.
Ефективність роботи абсорбера водного очищення від СО2 помітно зростає при частковому затопленні насадки. За даними Л.И. Тітельмана, затоплення нижньої частини насад очного шару (приблизно 3 м) у промисловому абсорбері дозволило знизити зміст СО2 на виході з абсорбера з 2,6 до 2 - 2,2% (об.) [2].
Принципова схема водного очищення від СО2 представлена на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 - Принципова схема водної очистки газу від СО2: 1 - сепаратор; 2 - абсорбер; 3 - турбіна;4 - насос; 5 - електромоторі; 6 - проміжний десорбер; 7 - кінцевий десорбер; 8 - десорбцій на колона; 9 - регулятор рівня.
Процес водного очищення, як і інші процеси фізичної абсорбції, здійснюється під тиском. Оптимальне значення тиску процесу про водну абсорбцію при проведенні конверсії без тиску складає близько 2,94 МПа [2].
Основний недолік водного очищення полягає у великій витраті електроенергії. Крім того, унаслідок недостатньої селективності поглинача води можливі утрати водню і забруднення їм діоксиду вуглецю [2].
- Вступ
- 1. Аналітичний огляд існуючих методів очищення димових газів від діоксиду вуглецю
- 1.1 Водна очистка від діоксиду вуглецю
- 1.2 Очищення водними розчинами етаноламінів
- 1.3 Процес «Амізол»
- 1.4 Фізична абсорбція органічними розчинниками
- 1.4.1 Процес «Пурізол»
- 1.4.2 Очищення холодним метанолом (процес «Ректізол»)
- 1.5 Очищення розчинами поташу
- 1.6 Очищення мишяково-поташними розчинами (процес «Джамарко-Ветрокк»)
- 2. Фізико-хімічні основи технологічного процесу
- 3. Вибір та опис технологічної схеми уловлювання діоксида вуглецю
- 4. Обгрунтування вибору основного технологічного устаткування
- 5. Матеріальні та теплові розрахунки
- 5.1 Тепловий розрахунок холодного скрубера
- 5.2 Матеріальний розрахунок процесу абсорбції
- 6 6. Алгоритм конструктивного розрахунку абсорберу для уловлювання діоксиду вуглецю
- 7. Вибір схеми автоматичного контролю і регулювання технологічного процесу регенерації насиченого карбонат - бікарбонатного розчину
- Використання теплоти димових газів
- 2.1 Хінонні методи очищення газів від сірководню.
- Загальні переваги адсорбційних методів очищення газів :
- 3.5 Очищення газів від оксиду вуглецю (II)
- 3.1 Очищення газів від оксиду сірки (IV)
- 4.3 Очищення газів від оксиду сірки (IV)
- 5.4 Каталітичне очищення газів від оксиду сірки (IV)
- 4.6 Очищення газів від парів ртуті
- 5.5 Каталітичне очищення газів від органічних речовин