1.2 Продуценти ергостерину

Джерелом ергостерину є фітопланктон, бурі і зелені водорості, але особливо багаті на ергостерин дріжджі та плісняві гриби, які слугують сировиною для його промислового виробництва. Ергостерин - основний стерин дріжджів, на який припадає 60 - 90 % від інших стеринів: вміст ергостерину складає 0,2 - 0,5 %, але в деяких випадках досягає 10 % від сухої біомаси.

Культурні раси дріжджів завжди містять більше стеринів, ніж дикі. Найбільшу кількість стеринів містять пекарські та пивні дріжджі. У відношенні ергостеролсинтезуючої здатності (% ергостеролу в абсолютно сухих дріжджах) дріжджі під час поверхневого культивування розташовуються в наступному порядку: Saccharomyces carlsbergensis (0,49 - 4,3), S. ellipsoideus (1,2 - 1,5), Rhodotorula glutinis (0,7 - 0,9), Candida utilis (0,4 - 0,6), C. tropicalis (0,2 - 0,3). В міцелії грибів Aspergillus і Penicillium вміст стеринів може досягати 1,2 - 1,4 % (P. westlingii близько 2,2 %) в розрахунку на сухий міцелій.

Бактерії, як правило, синтезують дуже малі кількості стеринів. Зазвичай, вміст стеринів в їхніх клітинах складає 0,001 - 0,1 мг/г сухої біомаси. Стерини виявлено в Lactobacillus arabinosus, L. pentosus, Escherichia coli, Azotobacter chroococcum, Micromonospora sp., Streptomyces griseus, Sphaerotillis natans, Rhodospirillum rubrum. Але відомо два представника бактерій: Halobacterium cutirubrum і Methylococcus capsulatus, що синтезують високі кількості сквалену (1,0 і 5,5 мг відповідно на грам сухих клітин). Сквален і його чотири гідроформи виділені із метанутворюючої бактерії Methanobacillus kuzneceovii [1].