1.1 Загальна характеристика
Епоксидні смоли представляють собою продукти взаємодії дифенілолпропану і епіхлоргідрину різної молекулярної маси ( від 600- 900 -рідкі смоли; до 900-5000 - тверді смоли). Вони не здатні при висиханні не тільки на холоді, але й при нагріванні утворювати лакофарбові покриття з необхідними фізико-механічними і експлуатаційними властивостями. Для зшивання епоксидних смол і одержання полімерного покриття в епоксидні лакофарбові матеріали добавляють модифікуючі смоли або затверджувачі, здатні взаємодіяти з реакційно здатними групами епоксидної смоли.
До епоксидних плівкоутворюючих речовин відносяться також так звані епоксиефіри - продукти етерифікації епоксидних смол жирними кислотами висихаючих рослинних масел [4].
Україна має потужну сировинну базу для виробництва епоксидних лакофарбових матеріалів(ДП „Горлівський хімічний завод”, м. Горлівка, Донецької обл.; ДП „Український державний НДІ пластмас”, м. Донецьк).
У Швейцарії фірма "Циба" виробляє смоли на основі дифенілолпропану марок "Аральдіт", в США і Англії фірма "Шелл" - смоли марок "Епікот" [5].
Завдяки комплексу цінних властивостей епоксидних покриттів чудової адгезії до більшості конструкційних матеріалів (металів, бетону, склу, каменю тощо) в поєднанні з хорошими фізико-механічними властивостями, мінімальнїй усадці в процесі затвердіння, відсутності в їх складі груп, що легко омилюються забезпечує низький рівень внутрішніх напружень. Основною сферою застосування епоксидних смол є захисні покриття (див рис.1.1).
Рисунок 1.1 - Структура загального обсягу споживання епоксидних смол,%
1 - автомобільна промисловість, суднобудування, забарвлення консервної тари та аерозольних упаковок, порошкові фарби, хімічна і нафтохімічна промисловість - 45; 2 - промислове та цивільне будівництво - 20; 3 - електротехнічна промисловість -12; 4 - електроніка і композитні матеріали-15; 5-інші галузі -8.
Вітчизняна промисловість випускає велику кількість різновидів епоксидних смол з молекулярною масою від 170 до 3500. Проте найбільш поширені епоксидні діанові смоли, що отримують з епіхлоргідрину і дифенілолпропану. Це смоли марок ЕД-24, ЕД-24Н, ЕД-22, ЕД-20, ЕД-16, ЕД-16р, ЕД-14, ЕД-14Д, ЕД-НВВ, ЕД-20СП, ЕД-10, ЕД-8 . Випуск діанових олігомерів у загальному обсязі виробництва епоксидних смол складає більше 90%.
Найбільш широко застосовують такі марки епоксидних лакофарбові матеріалів:
емалі: ЕП-140, ЕП-191, ЕП-255, ЕП-275, ЕП-716;
лаки: ЕП-730, ЕП-733, ЕП-755, ЕП-773, ЕФ-1219;
ґрунтовки: ЕП-09Т, ЕП-057 протекторна, ЕП-094, ЕФ-0121 і т.п.
- ВСТУП
- 1.1 Загальна характеристика
- 1.2 Синтез епоксидної смоли
- 1.3 Епоксиефірні лакофарбові матеріали
- 1.4 Рідкі епоксидні лакофарбові матеріали, що не містять летких розчинників
- 1.5 Одержання епоксидних і епоксиефірних лакофарбових матеріалів
- 1.6 Властивості і застосування епоксидних і епоксиефірних лакофарбових матеріалів
- 1.7 Пневматичний пістолет розпилювач
- 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕПОКСИДНИХ ПОКРИТТІВ В СІКОВОДНЕВИХ СЕРЕДОВИЩАХ
- 3.1 Дослідження адгезії епоксидного покриття Jotamastic 87 GF
- 3.2 Дослідження водопоглинання епоксидного покриття Jotamastic 87 GF
- 3.3 Дослідження твердості епоксидного покриття Jotamastic 87 GF
- 3.4 Ємнісно-омічні дослідження епоксидного покриття Jotamastic 87 GF
- 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
- 4.1 Характеристика умов дослідження з точки зору охорони праці
- 4.2 Нормування шкідливих і небезпечних виробничих чинників
- 4.2.1 Умови мікроклімату
- 4.2.2 Шкідливі та пожежонебезпечні виділення
- 4.2.3 Загальнообмінна вентиляція приміщення лабораторії
- 5.3 Конструкція ізоляційних покриттів
- Для нанесення протикорозійних покриттів мод. 183м:
- 5.9. Обладнання для протикорозійної обробки
- 1.3.6 Вибір зношувально-стійких матеріалів та покриттів
- 1.4. Структура і властивості газотермічних покриттів.
- 2.3.1 Короткі відомості про структуру і властивості Со-р-покриттів
- «Дослідження деградації електрохімічних чорних селективних покриттів сонячних колекторів»
- 2.3.6. Капітальний ремонт цементобетонних покриттів
- 19.4. Сушіння лакофарбових покриттів