Використання напівпроникних мембран природного походження для виготовлення осмометрів

курсовая работа

Вступ

Осмос (від грец. умпт "поштовх, тиск") - процес однобічної дифузії через напівпроникну мембрану молекул розчинника в бік більшої концентрації.

Вперше осмос спостерігав А. Нолле в 1748, однак дослідження цього явища було розпочато через століття. Явище осмосу спостерігається в тих середовищах, де рухливість розчинника більше рухливості розчинених речовин. Важливим окремим випадком осмосу є осмос через напівпроникну мембрану. Напівпроникні називають мембрани, які мають досить високу проникність не для всіх, а лише для деяких речовин, зокрема, для розчинника. Якщо така мембрана розділяє розчин і чистий розчинник, то концентрація розчинника в розчині виявляється менш високою, оскільки там частина його молекул заміщена на молекули розчиненої речовини [7,cт. 105]. Внаслідок цього, переходи частинок розчинника з відділу, що містить чистий розчинник, в розчин відбуватимуться частіше, ніж у протилежному напрямку. Відповідно, обсяг розчину буде збільшуватись (а концентрація зменшуватися), тоді як обєм розчинника буде відповідно зменшуватися.

Наприклад, до яєчної шкаралупи з внутрішньої сторони прилягає напівпроникна мембрана: вона пропускає молекули води і затримує молекули цукру. Якщо такою мембраною розділити розчини цукру з концентрацією 5 і 10% відповідно, то через неї в обох напрямках будуть проходити тільки молекули води. У результаті в більш розбавленому розчині концентрація цукру підвищиться, а в більш концентрованому, навпаки, знизиться. Коли концентрація цукру в обох розчинах стане однаковою, настане рівновага. Розчини, які досягли рівноваги, називаються ізотонічними.

Осмос, спрямований усередину обмеженого обсягу рідини, називається ендосмос, назовні - екзосмос. Перенесення розчинника через мембрану обумовлений осмотичним тиском. Воно дорівнює надлишковому зовнішньому тискові, яке слід докласти з боку розчину, щоб припинити процес, тобто створити умови осмотичного рівноваги. Перевищення надлишкового тиску над осмотичним може призвести до звернення осмосу - зворотної дифузії розчинника.

Осмос грає важливу роль в багатьох біологічних процесах, в екології водойм, бере участь в перенесенні поживних речовин у стовбурах високих дерев, де капілярне перенесення не здатне виконати цю функцію. Завдяки цьому явищу здійснюється більшість процесів внутрішньоклітинного обміну. І триває життя [7, ст. 107].

Саме ці якості та проблеми і визначають актуальність теми курсової роботи.

Об`єктом дослідження мембрана тваринного походження.

Мета дослідження: визначити молярну масу сахарози за допомогою експериментального метода зі свинячим міхуром та порівняти з табличними даними.

Завдання роботи полягають в тому:

1. опрацювати наукову літературу та періодичні видання з даної теми;

2. визначити який метод доцільний для проведення осмосу;

3. опрацювати експериментально отримані результати;

4. охарактеризувати необхідність застосування осмосу у природі.

Делись добром ;)